Втрата зайвої ваги — це великий крок до покращення здоров’я, однак нове дослідження свідчить, що організм може пам’ятати про ожиріння ще довгі роки. Вчені з Бірмінгемського університету виявили, що ключові імунні клітини — Т-хелпери (CD4+ лімфоцити) — зберігають молекулярний «відбиток» ожиріння завдяки процесу, який називається ДНК-метилюванням 1. Ці зміни можуть залишатися в клітинах протягом 5–10 років після того, як людина досягла нормальної ваги 2.
Дослідження, опубліковане в журналі EMBO Reports, тривало 10 років і охопило чотири групи учасників: людей з ожирінням, які отримували ін’єкції для схуднення; пацієнтів із рідкісним генетичним синдромом Альстрема, що спричиняє раннє дитяче ожиріння; учасників 10-тижневої програми фізичних вправ; а також людей із нормальною вагою та ожирінням, які перенесли операцію на суглобах. Крім того, дослідники вивчали клітини мишей на дієті з високим вмістом жиру та зразки крові здорових добровольців.
Що таке «пам’ять ожиріння»?
Під час ожиріння в імунних клітинах відбуваються зміни на рівні ДНК — хімічні мітки (метилювання) приєднуються до певних ділянок геному. Ці мітки можуть змінювати активність генів, впливаючи на те, як клітини функціонують. У випадку Т-хелперів така «пам’ять» порушує два важливі біологічні процеси: аутофагію (очищення клітин від пошкодженого матеріалу) та імунне старіння (процес, за якого імунна система втрачає здатність ефективно реагувати).
«Наші результати свідчать, що короткочасна втрата ваги може не зменшити негайно ризик деяких захворювань, пов’язаних з ожирінням, зокрема діабету 2 типу та деяких видів раку», — пояснює професор Клаудіо Мауро з Бірмінгемського університету, співавтор дослідження. За його словами, «пам’ять ожиріння» зникає поступово, і для повного відновлення нормальної роботи Т-клітин може знадобитися 5–10 років стабільної підтримки здорової ваги.
Чому ризики залишаються?
Автори дослідження припускають, що саме цей молекулярний «відбиток» пояснює, чому люди, які схудли, все ще мають підвищений ризик метаболічних хвороб, серцево-судинних захворювань та деяких видів раку. «Імунна система зберігає молекулярний запис минулих метаболічних впливів, що має значення для довгострокового ризику захворювань і відновлення», — зазначає доктор Белінда Неджай з Лондонського університету королеви Марії, старша авторка роботи.
Чи можна прискорити процес?
Дослідники бачать потенційну можливість прискорити «стирання» цієї пам’яті за допомогою ліків, наприклад інгібіторів SGLT2, які вже показали здатність зменшувати запалення та сприяти імунному видаленню сенесцентних клітин при ожирінні. «Наше дослідження відкриває терапевтичні можливості для пришвидшення цього процесу», — додає професор Мауро.
Чому мозок не дає втримати вагу після дієти
Важливо зазначити, що подібний ефект спостерігали й інші наукові групи. Наприклад, дослідження Імперського коледжу Лондона показало, що запальні імунні клітини, які проникають у жирову тканину людей з ожирінням, не повністю відновлюються навіть після схуднення, що може бути шкідливим у разі повторного набору ваги 3.
Таким чином, нове відкриття підкреслює, що боротьба з ожирінням — це не лише питання зменшення ваги, а й тривалої підтримки досягнутого результату. Розуміння молекулярних механізмів «пам’яті ожиріння» може допомогти розробити стратегії для зниження довгострокових ризиків для здоров’я.
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/42045443 ↩
- https://www.sciencedaily.com/releases/2026/08/260830000013.htm ↩
- https://www.imperial.ac.uk/news/266060/study-reveals-hidden-benefits-weight-loss/ ↩
