Високоінтенсивні інтервальні тренування (HIIT) відомі своїм позитивним впливом на серцево-судинну систему та витривалість. Однак нове дослідження свідчить, що цей вид активності приносить ще глибші зміни на клітинному рівні. Згідно з результатами роботи вчених з Університету Південної Данії, вісім тижнів регулярних занять HIIT не лише збільшують кількість мітохондрій у м’язах, але й підвищують їхню здатність виробляти енергію 1.
Що показало дослідження
У дослідженні взяли участь 44 чоловіки віком від 40 до 65 років, яких розділили на три групи: 15 учасників мали діабет другого типу, 15 мали надлишкову вагу без діабету, а 18 мали нормальну вагу. Усі вони виконували високоінтенсивні інтервальні тренування тричі на тиждень протягом восьми тижнів. Тренування складалися з коротких інтенсивних підходів на веслувальному тренажері або велотренажері з періодами відпочинку. До та після програми дослідники взяли біопсії м’язів стегна та проаналізували їх за допомогою електронної мікроскопії 2.
Результати показали не лише збільшення кількості мітохондрій у м’язах учасників, але й зміни в їхній внутрішній структурі. Зокрема, площа крист — активної внутрішньої мембрани, де відбувається вироблення енергії, — зросла приблизно на 7%.
Чому це важливо для енергії
Мітохондрії часто називають «електростанціями» клітин: вони перетворюють їжу на аденозинтрифосфат (АТФ), форму енергії, яку можуть використовувати м’язи. Усередині кожної мітохондрії кристи формують складчасту внутрішню мембрану. Чим більше складок, тим більша площа поверхні для вироблення енергії. Таким чином, HIIT не лише збільшує кількість «електростанцій», але й робить наявні продуктивнішими.
Ефективніші мітохондрії означають, що м’язи можуть виробляти більше енергії без необхідності розширювати клітинну мережу. Це має значний вплив на витривалість, роботу м’язів і загальне самопочуття. Адаптація м’язів спостерігалася в усіх трьох групах, включаючи учасників із діабетом другого типу, що спростовує поширене припущення, ніби діабет погіршує здатність м’язів реагувати на тренування.
Інші види фізичної активності, такі як силові тренування та низькоінтенсивні аеробні вправи, також стимулюють роботу мітохондрій. Наприклад, дослідження показують, що силові тренування можуть змінювати функцію мітохондрій у скелетних м’язах 3. Низьконавантажувальні вправи на витривалість, як-от біг, їзда на велосипеді, веслування, сприяють збільшенню структур, що підтримують доставку та споживання кисню, включаючи мітохондрії 4. HIIT, однак, демонструє унікальну здатність підвищувати ефективність уже наявних мітохондрій, а не лише нарощувати їх кількість.
Що робить це дослідження особливим
Раніше подібні дослідження не могли виявити змін у внутрішній структурі мітохондрій. Однак ця команда витратила рік на ручний аналіз приблизно 11 000 окремих мітохондрій, що забезпечило винятково високий рівень точності та дозволило помітити 7-відсоткову зміну щільності крист.
Водночас дослідження має обмеження: воно включало лише невелику кількість чоловіків, тому результати потребують підтвердження на більших і різноманітніших вибірках. Також поки невідомо, чи зберігаються ці зміни в довгостроковій перспективі, хоча продовження тренувань, імовірно, дозволить зберегти або навіть покращити їх.
Протокол дослідження був простим: короткі інтенсивні інтервали з відпочинком тричі на тиждень на веслувальному чи велотренажері. Для таких тренувань не потрібні години в залі чи спеціальне обладнання. Головний висновок дослідження: м’язи людини здатні до значної адаптації, незалежно від того, чи людина здорова, має надлишкову вагу, чи живе з діабетом другого типу. Клітини здатні реагувати на тренування, і немає вікових обмежень для початку.
Дослідження опубліковане в журналі Diabetologia.
- https://link.springer.com/article/10.1007/s00125-026-06694-6 ↩
- https://www.mindbodygreen.com/articles/hiit-doesnt-just-build-more-mitochondriait-makes-them-more-efficient-what-the-study-found ↩
- https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4478283 ↩
- https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9462916 ↩
