Хто частіше досипає сіль у їжу

Звичка додавати сіль у вже готову страву — це не лише справа смаку. Це поведінка, яка може вказувати на загальні харчові звички та впливати на здоров’я, особливо в літньому віці. Масштабне дослідження, опубліковане в журналі Frontiers in Public Health, проаналізувало цю звичку серед понад 8300 бразильців віком від 60 років і виявило цікаві гендерні відмінності.

Загалом, звичка додавати сіль за столом виявилася відносно поширеною серед літніх людей. Однак статистика показала чітку різницю між статями: про таку звичку повідомили 12,7% чоловіків проти 9,4% чоловіків¹.

«Додавання солі до їжі за столом залишається відносно поширеною звичкою серед літніх бразильців і трапляється частіше серед чоловіків, ніж серед жінок», — сказала перша авторка дослідження доктор Флавія Бріто з Університету штату Ріо-де-Жанейро².

Чоловіки

Аналіз показав, що поведінка чоловіків щодо солі пов’язана з дуже обмеженим набором факторів. Це може свідчити про те, що їхня звичка є більш автоматичною або менш залежною від конкретного раціону.

Дієта при гіпертензії. Чоловіки, які дотримувалися спеціальної дієти для контролю високого тиску, були менш ніж удвічі менш схильними додавати сіль порівняно з тими, хто не дотримувався такої дієти.
Самотнє проживання. Чоловіки, які жили самі, мали на 62% вищі шанси додавати сіль, ніж ті, хто жив з кимось.

«Серед чоловіків лише кілька змінних були пов’язані зі звичкою додавати сіль, що свідчить про те, що їхня поведінка може бути менш безпосередньо пов’язана з конкретними харчовими звичками», — пояснила Бріто.

Жінки

На відміну від чоловіків, звички жінок щодо солі виявилися тісніше пов’язаними з соціальним контекстом і якістю раціону в цілому.

«Звичка жінок додавати сіль, однак, була пов’язана з ширшим спектром соціальних і харчових характеристик, ніж у чоловіків», — додала співавтор дослідження доктор Дебора Сантос.

Фактори, що підвищували ймовірність додавання солі серед жінок:

Відсутність дієти при гіпертензії. Шанси були на 68% вищі.
Міське проживання. Жінки в містах були вдвічі схильніші до цієї звички.
Часте споживання ультраоброблених продуктів. Ймовірність також подвоювалася.

Фактори, що знижували ймовірність:

Регулярне споживання фруктів. Зниження ймовірності на 81%.
Регулярне споживання овочів. Зниження ймовірності на 40%.

Дослідники припускають, що така зв’язність може відображати більшу увагу жінок до якості раціону в цілому, включаючи спроби обмежити споживання солі.

Смак чи звичка?

Автори дослідження наголошують, що воно встановлює кореляції, а не причинно-наслідкові зв’язки. Дані базуються на самоописі учасників, тому можливі певні неточності. Однак вони пропонують два головних пояснення.

По-перше, це може бути справа смаку. Регулярне споживання продуктів з високим вмістом натрію може знизити чутливість до солоного смаку, через що деякі люди віддають перевагу сильнішій солоності.

По-друге, і, можливо, навіть частіше, додавання солі може бути просто рутинною поведінкою, звичкою, а не свідомою реакцією на смак їжі. Сольовка на столі стає автоматичним жестом.

Практичні висновки для здорового способу життя

Оскільки фактори, пов’язані зі звичкою додавати сіль, відрізнялися для чоловіків і жінок, дослідники вважають, що громадсько-санітарні кампанії мають бути адаптованими для різних груп населення з урахуванням гендерних та життєвих особливостей.

Для зменшення споживання солі важливі як системні заходи (зниження вмісту натрію в промислових продуктах), так і індивідуальні стратегії. Доктор Дебора Сантос пропонує конкретні кроки:

«Використання трав і натуральних приправ як альтернативи солі або кулінарні техніки, такі як використання кислотності цитрусових, можуть допомогти зменшити додаткове використання солі, зберігаючи приємність їжі. Практичні стратегії, такі як уникнення рутинного розміщення солянок на столі, також можуть допомогти зменшити звичку використання солі».

Таким чином, боротьба з надлишковим споживанням солі вимагає комплексного підходу: усвідомлення власних звичок, особливо тих, що виконуються «на автоматі», та свідомого формування здорового харчового середовища вдома.