З віком голос людини може змінюватися: з’являються паузи, сповільнюється темп, іноді важче підібрати слово. Дослідники з’ясували, що ці зміни можуть бути не лише природним процесом, а й маркером того, що відбувається в мозку.
Як працював «мовний годинник»
У роботі, опублікованій у журналі Science Advances, науковці розробили алгоритм, який оцінює вік людини за її мовою 1. Вони проаналізували записи мовлення 2928 дорослих із п’яти країн Латинської Америки. Серед учасників були 1504 когнітивно здорові люди, 24 пацієнти з легкими когнітивними порушеннями, 1068 із хворобою Альцгеймера, 255 із немовно-домінантною фронтотемпоральною деменцією та 77 із мовно-домінантною формою цього захворювання 2.
Учасники виконували кілька завдань: описували відео, називали предмети з певної категорії та переказували історію. Дослідники аналізували темп мовлення, паузи, висоту голосу, словниковий запас та емоційне забарвлення. На основі цих патернів алгоритм обчислював «мовний вік» кожної людини. Різниця між цим віком і справжнім віком отримала назву «мовний віковий розрив».
Результати: мова як маркер
У когнітивно здорових учасників мовний віковий розрив був найменшим. У всіх групах із деменцією він був значно більшим, а найбільші відмінності спостерігалися в людей із мовно-домінантною фронтотемпоральною деменцією.
Чи можна побачити старіння мозку заздалегідь?
Більший розрив також асоціювався з гіршими результатами тестів на пам’ять і мислення, а також із МРТ-знімками, які виглядали старшими, ніж очікувалося для цього віку. У пацієнтів із хворобою Альцгеймера більший мовний віковий розрив був пов’язаний із вищим рівнем p-Tau217 — біомаркера, що вказує на патологічні зміни в мозку.
Соціальні фактори теж мають значення
Дослідники також виявили зв’язок між більшим розривом і складнішими соціально-економічними умовами, зокрема фінансовими труднощами та обмеженим доступом до медичної допомоги. Це нагадує, що здоров’я мозку залежить не лише від біологічних, а й від соціальних чинників.
Обмеження та перспективи
Ідея використовувати мову для оцінки здоров’я мозку приваблива: записати голос набагато простіше й дешевше, ніж робити МРТ або аналіз крові. У майбутньому такі інструменти могли б допомагати в скринінгу, особливо в регіонах, де немає доступу до складних методів діагностики.
Однак це дослідження має обмеження. Воно було одномоментним — учасників обстежили лише один раз, тому не можна сказати, чи передбачає «старше» мовлення майбутнє зниження когнітивних функцій. Для цього потрібні тривалі спостереження. Крім того, поняття «вік мозку» досліджується і в інших контекстах: наприклад, за допомогою МРТ можна оцінити, наскільки мозок виглядає старшим або молодшим за хронологічний вік 3.
Що робити, якщо помічаєте зміни
Не варто хвилюватися через кожну паузу чи забуте слово. Мова природно змінюється залежно від віку, особистості, культури, настрою та втоми. Якщо ви помічаєте стійкі зміни в пам’яті, мисленні чи мовленні, варто звернутися до лікаря, а не намагатися інтерпретувати їх самостійно.
Чи справді мозок можна зміцнити в будь-якому віці
Дослідження відкриває нові можливості для вивчення зв’язку між мовою та здоров’ям мозку, але поки що це радше науковий інструмент, ніж готовий тест для домашнього використання.
- https://www.science.org/doi/10.1126/sciadv.aef9864 ↩
- https://www.mindbodygreen.com/articles/this-is-surprising-clue-that-may-reveal-brain-aging ↩
- https://link.springer.com/article/10.1007/s00429-020-02184-6 ↩
