Хвороба Паркінсона асоціюється не лише з руховими порушеннями, а й із поступовим погіршенням когнітивних функцій. За даними досліджень, приблизно 30% людей із Паркінсоном не розвивають деменцію, але для багатьох ризик зростає з тривалістю хвороби 1. Середній час від діагнозу до появи деменції становить близько 10 років.
Чи може фізична активність вплинути на цей процес? Дослідження, опубліковане Американською академією неврології, вивчило зв’язок між рівнем активності та швидкістю когнітивного і рухового погіршення у 294 людей із легким або помірним Паркінсоном. Середній вік учасників — 66 років, третина — жінки. Їх спостерігали до п’яти років для когнітивних змін і до семи — для рухових 2.
Учасники самостійно повідомляли про три види активності: загальну фізичну активність, активність на роботі та вдома, а також частоту інтенсивних вправ. Дослідники порівняли ці показники зі змінами симптомів з часом 3.
Що виявили
Результати показали, що люди з вищим рівнем активності мали повільніше погіршення як мислення, так і рухів. Для оцінки симптомів використовували шкалу від 0 до 132 (вищі бали — гірші симптоми). У групі з низькою активністю щорічне зростання балів становило 0,143, у середній групі — зниження на 0,225, а у високій — зниження на 0,783.
Спорт і депресія: нове дослідження 23 000 людей
Цей зв’язок зберігався після врахування віку, статі та тривалості хвороби. Крім того, дослідники врахували рівень активності учасників за попереднє десятиліття, і зв’язок залишився значущим. Це свідчить про те, що активність у пізнішому віці може мати значення незалежно від попередніх звичок.
Цікаво, що інтенсивні вправи не давали додаткової переваги, коли дослідники враховували загальний час активності. Загальний обсяг руху виявився важливішим за інтенсивність.
Обмеження дослідження
Автори дослідження наголошують, що результати не доводять причинно-наслідкового зв’язку. Спостережний дизайн і самооцінка активності обмежують висновки. Люди з легшими симптомами можуть бути активнішими, що могло вплинути на результати. Для підтвердження потрібні рандомізовані випробування.
Як додати більше руху
Симптоми Паркінсона можуть змінюватися день у день, тому не обов’язково прагнути до інтенсивних тренувань. Важливо знайти безпечні та приємні способи рухатися відповідно до своїх можливостей.
- Обирайте активності, які подобаються: ходьба, плавання, танці. Дослідники вивчають, які саме вправи можуть бути найкориснішими для людей із Паркінсоном.
- Адаптуйте навантаження: у складні дні обирайте легші заняття, уникайте рухів, які здаються небезпечними.
- Проконсультуйтеся з лікарем або фізичним терапевтом, який знає особливості Паркінсона. Він допоможе підібрати активності з урахуванням симптомів, мобільності та ризику падінь.
Короткі сплески активності: як вони впливають на мозок
Навіть якщо активність не сповільнює саму хворобу, вона покращує фізичну форму, настрій і якість життя, що є важливим для людей із Паркінсоном.
- https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6519621/ ↩
- https://www.aan.com/PressRoom/Home/PressRelease/5370 ↩
- https://www.mindbodygreen.com/articles/daily-habit-linked-to-slower-cognitive-decline-in-parkinsons ↩
