Порушення дихання під час сну — поширена проблема, яка часто залишається непоміченою. Нове велике дослідження вказує на те, що це може мати серйозні наслідки для здоров’я мозку, особливо для жінок. Вчені з Мічиганського університету проаналізували дані понад 18 500 дорослих людей віком від 50 років і виявили чіткий зв’язок між апное уві сні та вищим ризиком розвитку деменції в майбутньому 1.
Що показало дослідження
Учасники дослідження не мали деменції на початку спостереження. Вчені враховували як офіційно діагностоване обструктивне апное сну, так і ймовірне апное, визначене за допомогою опитувальника STOP-Bang. Протягом 10 років вони відстежували, у кого з’явилися ознаки або діагноз деменції 2.
Результати показали, що наявність апное сну була пов’язана з вищою ймовірністю деменції як у жінок, так і у чоловіків. Однак різниця між групами була більш вираженою серед жінок. До 80 років кумулятивна частота деменції серед жінок з апное була на 4,7 відсоткового пункту вищою, ніж у жінок без апное. Для чоловіків ця різниця становила 2,5 відсоткового пункту. Навіть після врахування таких факторів, як освіта, раса та інші ризики, зв’язок залишався статистично значущим.
Цікаво, що в міру старіння різниця в ризику між жінками з апное та без нього зростала, тоді як у чоловіків вона дещо зменшувалася.
Чому жінки можуть бути вразливішими
Точні причини такої різниці між статями поки не встановлені, але дослідники пропонують кілька пояснень. По-перше, жінки з помірним апное мають вищий ризик серцево-судинних захворювань, які самі по собі є фактором ризику деменції. По-друге, у жінок частіше зустрічається безсоння, яке також негативно впливає на когнітивні функції.
Окрему роль відіграють гормональні зміни. Як зазначає співавтор дослідження Галіт Леві Дуніц, з настанням менопаузи рівень естрогену знижується, що впливає на мозок. У цей період жінки стають більш схильними до проблем з пам’яттю, сном і настроєм. Апное сну значно поширюється після менопаузи, але часто залишається недіагностованим.
Інше дослідження, проведене в Південній Кореї, також підтвердило, що апное сну є фактором ризику для деменції альцгеймерівського типу, і цей ефект сильніший у жінок. Крім того, вчені виявили, що ожиріння посилює цей зв’язок саме у жінок: у жінок з ожирінням та апное ризик був особливо високим 3.
Чому це важливо
Обструктивне апное сну — це хронічний розлад, при якому під час сну періодично блокується дихальний шлях, що призводить до зупинок дихання та зниження рівня кисню в крові. За оцінками, до 30 мільйонів американців можуть страждати на апное, але офіційно діагностовано лише близько 6 мільйонів.
У 2024 році Комісія Lancet визнала кілька модифікованих факторів ризику деменції, які разом пояснюють близько 40% випадків захворювання. Хоча сон не був включений як офіційний фактор, комісія зазначила, що апное сну «може бути пов’язане з деменцією» і рекомендувала розглянути можливість скринінгу на деменцію у людей з цим розладом.
Апное сну також посилює інші модифіковані фактори ризику деменції, зокрема серцево-судинні захворювання та проблеми з психічним здоров’ям. Крім того, хронічне недосипання та фрагментація сну, характерні для апное, викликають запальні зміни в мозку, які можуть сприяти когнітивним порушенням.
Що робити
Автори дослідження наголошують, що апное сну — це стан, який піддається лікуванню. Своєчасна діагностика та терапія можуть зменшити ризик когнітивного зниження. Однак вони застерігають, що отримані дані показують асоціацію, а не доведену причинність. Для підтвердження причинно-наслідкового зв’язку потрібні рандомізовані контрольовані дослідження, які можуть тривати роками.
Тим не менш, результати дають вагомі підстави для того, щоб лікарі та пацієнти серйозно ставилися до можливості апное сну, особливо у жінок середнього та старшого віку. Якщо ви помічаєте у себе або близьких симптоми апное — гучне переривчасте хропіння, нічні зупинки дихання, денну сонливість — варто звернутися до фахівця для обстеження.
- https://www.sciencedaily.com/releases/2024/10/241031124440.htm ↩
- https://academic.oup.com/sleepadvances/article/5/1/zpae077/7831433 ↩
- https://link.springer.com/article/10.1186/s13195-024-01667-6 ↩



