Після восьми років без побачень повернення до знайомств може викликати тривогу та сумніви. У колонці видання The Guardian читачка розповіла, що хоче знайти підтримливого та дотепного партнера, але боїться «бурі» — власних страхів, невпевненості через фінансове становище та соціальний тиск 1.
Перше, що варто з’ясувати, — чи дійсно ви хочете стосунків, чи лише відчуваєте, що «треба». Психотерапевтка Ганна Джексон-МакКемлі, акредитована UKCP, зауважила, що люди часто відкладають побачення до «ідеального» моменту, а це може свідчити про неготовність. Найуспішніші стосунки виникають тоді, коли людина почувається комфортно сама з собою, і тоді партнер стає доповненням, а не заміною чогось.
Мова, якою читачка описувала майбутні побачення — «буря», «удари блискавки» — привернула увагу фахівчині. Джексон-МакКемлі припустила, що попередній досвід стосунків міг сформувати очікування, ніби романтичні зв’язки завжди бурхливі й потребують захисту. Ранні переживання справді впливають на те, як ми сприймаємо міжособистісні стосунки.
Психотерапевтка назвала «прекрасним» бажання читачки бути щедрою на любов, але застерегла: турбота про інших може бути частиною звичного сценарію, який людина відтворює в стосунках. Вона також порадила не чекати, що всі співрозмовники будуть готові до такої ясності чи одразу шукатимуть партнера на все життя.
Важливо пам’ятати: ви не зустрічалися вісім років — і це нормально. Але люди, яких ви зустрінете, могли мати інший досвід. Вони можуть ставитися до побачень менш серйозно, і це теж прийнятно. Кожен має право на власний темп.
Щодо тривоги: Джексон-МакКемлі наголосила, що це «цілком нормальна реакція на сприйнятий стрес або небезпеку», тому не варто намагатися її «назавжди виправити». Вона закликала дослідити свій досвід тривоги в контексті побачень і поза ними, а також нагадала, що ніхто не є «виправленим» — усі ми в процесі змін.
Читачка також згадала, що є експаткою в Сінгапурі, намагається завести друзів і нервує через нових людей. Психотерапевтка порадила бути доброю до себе за ці спроби й запитати, чи не відчуває вона себе вперше «іншою» або «аутсайдеркою». Вона також закликала не применшувати те, що людина може принести в стосунки, окрім традиційних атрибутів статусу — грошей, посади тощо. Якщо ви шукаєте підтримливого та дотепного партнера, ваші «хочу» не матеріальні, і в інших вони можуть бути такими ж.
Авторка колонки Анналіза Барб’єрі зазначила, що студентське середовище — чудове місце для знайомств, як дружніх, так і романтичних. Вона припустила, що під «побаченнями» читачка мала на увазі використання додатків, і порадила спробувати м’якший підхід у реальному світі: спочатку заводити друзів і дивитися, куди це приведе.
Закохатися — це ризик, частково реальний, частково уявний. Але якщо ви щодня бачите людей у навчанні чи роботі, це найкраще середовище, щоб почати знайомитися без тиску додатків. Головне — дати собі час і не вимагати від себе «ідеальної» готовності.
- https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2026/aug/16/havent-dated-for-years-how-do-i-prepare-annalisa-barbieri ↩



