Жінки, які мають довший репродуктивний період або застосовують менопаузальну гормональну терапію (МГТ), можуть мати краще здоров’я мозку в старшому віці. Про це свідчить дослідження, опубліковане 4 листопада в журналі Neurology 1. Учені виявили, що довша тривалість впливу естрогену асоціюється з меншою кількістю ознак ураження дрібних судин мозку.
Автори проаналізували дані Ґетеборзької когорти H70-1944 — лонгітюдного дослідження 1203 осіб, народжених 1944 року. До фінальної вибірки увійшли 352 цисгендерні жінки (середній вік — 70 років) без неврологічних розладів. Індивідуальний вплив естрогену оцінювали через структуровані інтерв’ю, які враховували вік першої менструації, вік менопаузи, тип менопаузи, застосування оральних контрацептивів і МГТ. Учасницям зробили МРТ головного мозку на початку дослідження та через п’ять років.
Результати показали: жінки з довшим репродуктивним періодом мали приблизно на 8% нижчий ризик мати дві або більше ознак ураження дрібних судин. Пізніша менопауза, а не раннє менархе, виявилася головним чинником цього зв’язку. Ті, хто застосовував МГТ, також мали менше ознак судинного ураження та кращу мікроструктурну цілісність білої речовини мозку.
Цікаво, що ефект МГТ залежав від генетики. У носіїв варіанта APOE-ε4, який підвищує ризик хвороби Альцгеймера, гормональна терапія була пов’язана з більшою товщиною кори в ділянках мозку, вразливих до Альцгеймера. Для жінок без цього варіанта такого зв’язку не виявили.
Доктор Дунг Чінь, інтерніст із MemorialCare Medical Group, який не брав участі в дослідженні, пояснив, що естроген впливає на зв’язок між клітинами мозку, підтримує здатність мозку використовувати глюкозу для енергії, допомагає регулювати нейромедіатори та відіграє роль у підтримці здорових судин, зменшенні запалення й оксидативного стресу. «Коли рівень естрогену знижується під час менопаузи, деякі з цих захисних ефектів можуть послаблюватися», — зазначив він.
Однак, попри оптимістичні сигнали, докази не підтверджують, що МГТ запобігає деменції. Систематичний огляд і метааналіз, опублікований у The Lancet Healthy Longevity, охопив 10 досліджень із понад 1 мільйоном учасниць. Дослідники не виявили значущої асоціації між застосуванням МГТ і ризиком легких когнітивних порушень або деменції. Аналіз за часом початку терапії, тривалістю та типом препаратів також не показав значущих ефектів 2. Автори підсумували: «Цей ретельний огляд не підтримує застосування МГТ для профілактики деменції після менопаузи в будь-якому віці, а також не вказує на будь-який зв’язок між МГТ і ризиком деменції».
Інший метааналіз, опублікований у Middle East Current Psychiatry, підтвердив гіпотезу «критичного вікна». Початок МГТ протягом п’яти років після менопаузи асоціювався зі зниженням ризику деменції (скоригований відносний ризик 0,66; 95% ДІ 0,53–0,83; I² = 0%), тоді як пізній початок не давав захисного ефекту. Водночас тривале застосування комбінованої терапії (естроген + прогестаген) було пов’язане з підвищеним ризиком (aRR 1,22; 95% ДІ 1,10–1,36) 3. Автори застерегли, що ці результати переважно базуються на застарілих пероральних формах і не можуть бути автоматично поширені на сучасні трансдермальні схеми.
Докторка Шеррі Росс, акушер-гінекологиня з Providence Saint John’s Health Center, наголосила на індивідуальному підході: «Мета має полягати в тому, щоб індивідуалізувати лікування на основі симптомів жінки, її медичної історії та загального стану здоров’я, а не застосовувати універсальний підхід». Доктор Чінь додав, що для зміни клінічних рекомендацій потрібні сильніші докази: «Ми все ще потребуємо переконливіших клінічних даних, перш ніж змінювати поточні рекомендації щодо призначення саме для профілактики деменції».
Таким чином, хоча нові дослідження додають важливих штрихів до розуміння зв’язку між естрогеном і здоров’ям мозку, рішення про застосування МГТ має ухвалюватися разом із лікарем, з огляду на індивідуальні потреби та ризики, а не з метою запобігання деменції.
- https://www.healthline.com/health-news/menopausale-hormone-therapy-lower-dementia-risk ↩
- https://www.thelancet.com/journals/lanhl/article/PIIS2666-7568%2825%2900122-9/fulltext ↩
- https://link.springer.com/article/10.1186/s43045-026-00654-x ↩



