Морозиво виявилося корисним? Що кажуть дослідження

Морозиво — один із найсуперечливіших продуктів у сучасній нутриціології. З одного боку, це десерт із високим вмістом цукру та насичених жирів. З іншого — дедалі більше досліджень показують, що люди, які регулярно їдять морозиво, мають менший ризик діабету 2 типу та серцево-судинних захворювань¹. Як таке можливо? Розберімося, що стоїть за цим парадоксом.

Історія одного парадоксу

Усе почалося 1986 року, коли Гарвард запустив Health Professionals Follow-up Study. Протягом 12 років учені стежили за харчуванням десятків тисяч чоловіків. Коли дійшло до аналізу даних, виявилося: ті, хто їв морозиво двічі на тиждень або частіше, мали найнижчий ризик діабету². Результат був статистично значущим, але його навіть не винесли в анотацію статті — він залишився «схованим» у глибині дослідження.

Згодом цей ефект підтвердили й на жінках. У 2014 році вийшло масштабне дослідження, яке об’єднало дані понад 190 000 учасників — і знову вищий рівень споживання морозива асоціювався з меншим ризиком діабету. Щоправда, у висновках знову згадували лише йогурт, а морозиво проігнорували.

Морозиво та серцево-судинні хвороби

У 2018 році гарвардський аспірант Андіссон Корат опублікував дисертацію, де проаналізував дані Nurses’ Health Study та Health Professionals Follow-up Study. Він виявив, що одна порція морозива на день асоціюється з нижчим ризиком серцево-судинних захворювань³. Це суперечить застарілій догмі про те, що будь-які насичені жири шкодять серцю.

Глобальний аналіз, опублікований у Nature Communications, також показав, що споживання молочних продуктів пов’язане з меншим ризиком серцево-судинних подій та інсульту⁴. Це стосувалося різних країн і дієтичних патернів.

Чому результати можуть бути оманливими

Варто наголосити: усі ці дослідження — спостережні. Вони не доводять причинно-наслідкового зв’язку. Існує кілька пояснень, чому морозиво «виграє» в статистиці:

• Зворотна причинність: люди, які знають, що мають ризик діабету або хвороб серця, свідомо уникають морозива. А ті, хто почувається здоровим, їдять його без остраху.
• Змішувальні фактори: споживачі морозива часто належать до груп із вищим соціально-економічним статусом, які загалом мають кращі показники здоров’я.
• Контекст харчування: якщо морозиво — єдина «слабкість» у загалом здоровому раціоні, його вплив може бути незначним або навіть позитивним на тлі інших корисних звичок.

Що корисного є в морозиві

Попри репутацію «порожніх калорій», морозиво містить кілька цінних нутрієнтів. Типова порція (пів склянки) вершкового морозива забезпечує:

• Близько 137 ккал
• 7 г жиру (з них 4,5 г насичених)
• 16 г цукру
• 2,5 г білка
• 6–10 % добової норми кальцію

Кальцій і білок — ключові для здоров’я кісток. Огляд 2024 року показав, що за достатнього споживання кальцію вищий рівень білка в раціоні асоціюється з нижчим ризиком переломів⁵. А метааналіз 2025 року підтвердив, що молочні продукти сприяють вищій мінеральній щільності кісток⁶.

Як вибрати «правильне» морозиво

Не все морозиво однакове. Найкраще обирати продукти з коротким складом і помірним вмістом цукру. Варто уникати десертів із штучними підсолоджувачами та цукровими спиртами — вони не обов’язково корисніші за звичайне морозиво.

Окрема категорія — пробіотичне морозиво. Дослідження показують, що воно може позитивно впливати на мікробіоту кишківника та піхви⁷. Також варто звернути увагу на заморожений грецький йогурт — його смак майже не відрізняється від морозива, а харчова цінність часто краща.

Що це означає на практиці

Морозиво не варто вважати суперфудом, але й демонізувати його теж не потрібно. Наукові дані свідчать, що помірне споживання цього десерту цілком сумісне зі здоровим способом життя. Якщо ви любите морозиво, немає причин відмовляти собі в задоволенні — особливо якщо решта раціону збалансована.

1. https://www.abc.net.au/news/health/2025-02-12/ice-cream-nutrition-studies-healthy-evidence-food-diet/104919572 [↩]
2. https://www.yellowcedarnutrition.com/post/so-it-turns-out-that-ice-cream-is-actually-healthy-the-biggest-paradox-in-nutrition-science [↩]
3. https://dash.harvard.edu/entities/publication/2d30957e-9095-49b2-9553-bba127c5d379 [↩]
4. https://www.nature.com/articles/s41467-024-55585-0 [↩]
5. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/39322861/ [↩]
6. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/40944114/ [↩]
7. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/41331700/ [↩]