chomu preparaty dlia skhudnennia diut ne na vsikh 20261120 160815

Чому препарати для схуднення діють не на всіх

Препарати на основі семаглутиду — такі як Ozempic і Wegovy — стали важливим інструментом у лікуванні ожиріння. У середньому вони знижують масу тіла на 15% при щотижневому застосуванні протягом 68 тижнів у поєднанні зі зміною способу життя 1. Однак ці ліки діють не однаково на всіх. Дослідники з Університету Альберти вивчають, чому одні люди втрачають багато кілограмів, а інші — майже не змінюють вагу.

Метаболічна адаптація та індивідуальні фактори

Однією з ключових причин різної відповіді на лікування може бути метаболічна адаптація. Коли людина худне, її організм починає витрачати менше енергії, ніж очікувалося, — це явище називають адаптивним термогенезом. Воно може пояснювати, чому з часом втрата ваги сповільнюється або зупиняється.

Дослідники також розглядають вплив генетики, складу тіла, способу життя, мікробіому, супутніх захворювань, віку та статі. Наприклад, наявність цукрового діабету 2 типу суттєво знижує ефективність семаглутиду: у людей без діабету середня втрата ваги за 68 тижнів становить 14,9%, а з діабетом — лише 9,6% 2.

Стать, доза та рання відповідь

Стать виявилася однією з найвагоміших предикторок успіху. Жінки втрачають у середньому на 6% більше ваги, ніж чоловіки, що підтверджено даними досліджень STEP та мета-аналізами. Вчені пов’язують це з впливом естрогенів на чутливість до інкретинів.

Доза препарату також має значення. У дослідженнях STEP UP і STEP UP T2D вища підтримувальна доза 7,2 мг забезпечила додаткову втрату ваги на 3% порівняно зі стандартною дозою 2,4 мг, при цьому частота серйозних побічних ефектів не зросла.

Рання відповідь на лікування — один із найбільш практичних показників. У дослідженні STEP 4 учасники, які втратили 5% або більше ваги до 20-го тижня, мали значно кращі результати через 68 тижнів: у середньому −19,7% маси тіла. Навіть ті, хто не досяг цього порогу, все одно отримували користь — у них втрата ваги становила −6,4% 3.

Генетика та метаболічні маркери

Генетичні варіанти також можуть впливати на результат. У великому геномному дослідженні виявили зв’язок між варіантами гена GLP1R та ефективністю схуднення, а також переносимістю препарату 4. Однак ці дані поки що не готові для клінічного застосування — вони потребують підтвердження в окремих дослідженнях.

Серед інших факторів, що передбачають гіршу відповідь, — вищий вихідний рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) та інсулінорезистентність. Вплив віку та вихідного індексу маси тіла залишається неоднозначним: одні дослідження не знаходять зв’язку, інші — наприклад, аналіз даних дослідження SELECT — показують, що молодші пацієнти худнуть більше.

Що це означає на практиці

На сьогодні жоден окремий показник не дозволяє передбачити, чи спрацює препарат для конкретної людини. Найбільш обґрунтованим підходом залишається оцінка ранньої відповіді на лікування: якщо через 20 тижнів вага не знизилася хоча б на 5%, лікар може розглянути зміну терапії.

Дослідники з Університету Альберти використовують унікальну методику — цілокімнатний непрямий калориметр, який дозволяє точно виміряти, як організм витрачає енергію у спокої, після їжі та під час фізичних вправ. Вони сподіваються, що розуміння змін енергетичного обміну допоможе пояснити, чому деякі люди не реагують на лікування.

Поки що пацієнтам, які приймають семаглутид або планують розпочати терапію, варто зосередитися на зміні способу життя: здоровому харчуванні, фізичній активності та контролі рівня цукру в крові. Це може підвищити шанси на успіх незалежно від індивідуальних особливостей організму.

  1. https://www.sciencedaily.com/releases/2026/11/261118065518.htm  ↩
  2. https://www.frontiersin.org/journals/endocrinology/articles/10.3389/fendo.2026.1893511/full  ↩
  3. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/obr.70145  ↩
  4. https://dom-pubs.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/dom.71226  ↩
Прочитано: 0