Багато людей навіть не замислюються, що ховається в складі звичних продуктів на полицях супермаркетів. Консерванти додають до їжі, щоб запобігти псуванню, зберегти колір і смак. Однак нове велике дослідження припускає, що деякі з цих поширених добавок можуть бути не такими нешкідливими для серцево-судинної системи.
Роботу опублікували в European Heart Journal 1. Дослідники з Французького національного інституту охорони здоров’я та медичних досліджень (INSERM) проаналізували дані понад 112 000 добровольців, які брали участь у проєкті NutriNet-Santé. Кожні шість місяців учасники детально записували своє харчування протягом трьох днів, що дало змогу вченим оцінити споживання конкретних інгредієнтів, зокрема консервантів.
За середній період спостереження близько семи-восьми років приблизно 5500 учасників розвинули гіпертонію, а 2400 — серцево-судинні захворювання (інфаркт, інсульт, стенокардія) 2. Виявилося, що 99,5% учасників споживали хоча б один харчовий консервант протягом перших двох років дослідження.
Найсильніші асоціації спостерігалися серед людей із найвищим споживанням певних добавок. Ті, хто вживав найбільше неантиоксидантних консервантів, мали на 29% вищий ризик гіпертонії та на 16% вищий ризик серцево-судинних захворювань порівняно з тими, хто споживав найменше. Споживачі найбільшої кількості антиоксидантних консервантів мали на 22% вищий ризик гіпертонії 3.
Дослідники проаналізували 17 консервантів, які найчастіше вживали учасники. Вісім із них виявили статистично значущий зв’язок із підвищеним ризиком гіпертонії:
- сорбат калію (E202);
- метабісульфіт калію (E224);
- нітрит натрію (E250);
- аскорбінова кислота (E300);
- аскорбат натрію (E301);
- ериторбат натрію (E316);
- лимонна кислота (E330);
- екстракти розмарину (E392).
Аскорбінова кислота (E300) також була асоційована з вищим ризиком серцево-судинних захворювань.
Важливо розуміти, що це спостережне дослідження, тобто воно показує статистичний зв’язок, але не доводить, що саме консерванти безпосередньо спричиняють хвороби. Дослідники врахували багато інших факторів, які могли вплинути на ризик, але остаточний висновок про причинність потребує додаткових експериментальних досліджень.
Як саме консерванти можуть впливати на організм? Одна з гіпотез — через окиснювальний стрес, коли в клітинах накопичуються реактивні молекули, які пошкоджують тканини. Також дослідники припускають, що добавки можуть впливати на роботу підшлункової залози, яка регулює рівень цукру в крові та метаболізм.
Керівниця дослідження доктор Матільда Тув’є зазначила: «Ці результати свідчать про необхідність переоцінки ризиків і переваг цих харчових добавок регуляторними органами, такими як EFSA в Європі та FDA в США, для кращого захисту споживачів. Тим часом ці висновки підтримують існуючі рекомендації надавати перевагу необробленим і мінімально обробленим продуктам та уникати непотрібних добавок».
Наразі команда планує вивчити, як харчові добавки та ультраперероблені продукти впливають на запалення, окислювальний стрес, метаболічний профіль крові та мікробіоту кишківника. Це допоможе краще зрозуміти біологічні механізми, що стоять за спостережуваними асоціаціями.
Для тих, хто хоче зменшити потенційні ризики, найпростіша стратегія — обирати свіжі або мінімально оброблені продукти та уважно читати етикетки. Хоча повністю уникнути консервантів у сучасному харчуванні складно, зменшення споживання найбільш проблемних добавок може бути розумним кроком для здоров’я серця.
- https://www.sciencedaily.com/releases/2026/09/260920031905.htm ↩
- https://jamanetwork.com/journals/jama/fullarticle/2850523 ↩
- https://www.escardio.org/news/press/press-releases/common-food-preservatives-linked-to-high-blood-pressure-and-heart-disease ↩
