khronichne bezsonnia ryzyk dementsii 20261120 200809

Хронічне безсоння та ризик деменції: нові дані

Хронічне безсоння — це не просто неприємність, яка заважає висипатися. Нове дослідження клініки Майо, опубліковане в журналі Neurology, свідчить, що люди з хронічним безсонням мають на 40% вищий ризик розвитку легких когнітивних порушень або деменції порівняно з тими, хто спить добре 1. Це еквівалентно додатковим 3,5 рокам старіння мозку.

У дослідженні взяли участь 2750 когнітивно здорових людей віком від 50 років (середній вік — 70 років), за якими спостерігали в середньому 5,6 року. Хронічне безсоння визначали як проблеми зі сном щонайменше три дні на тиждень протягом трьох місяців або довше — такий стан мали 16% учасників.

Протягом дослідження учасники щороку проходили тести на мислення та пам’ять, а частина з них також зробила сканування мозку. На знімках лікарі шукали два маркери: амілоїдні бляшки (білок, який накопичується при хворобі Альцгеймера) та гіперінтенсивність білої речовини — ділянки, де дрібні судини могли пошкодити тканину мозку.

За час спостереження легкі когнітивні порушення або деменція розвинулися у 14% людей із хронічним безсонням та у 10% тих, хто не мав проблем зі сном. Навіть після врахування таких факторів, як вік, високий кров’яний тиск, прийом снодійних та діагноз апное сну, ризик залишався на 40% вищим.

Особливо показовими виявилися дані про тих, хто спав менше звичайного. Учасники з безсонням і суб’єктивним скороченням сну мали нижчі показники когнітивних тестів уже на початку дослідження — це відповідало рівню людини на чотири роки старшої. У них також виявили більше амілоїдних бляшок і пошкоджень білої речовини. За впливом на амілоїд цей ефект був подібним до того, що спостерігають у носіїв гена APOE ε4 — відомого генетичного фактора ризику хвороби Альцгеймера.

Цікаво, що учасники, які спали більше звичайного, навпаки, мали менше пошкоджень білої речовини на початку дослідження. Це може свідчити про те, що покращення сну з часом здатне зменшувати ризик.

Дослідники також зазначають, що носії гена APOE ε4 демонстрували більш різке зниження пам’яті та мислення. Це підкреслює, що певні групи людей можуть бути особливо вразливими до впливу безсоння на мозок.

Автор дослідження Дієго З. Карвалью з клініки Майо наголошує: «Наші результати свідчать, що безсоння може впливати на мозок різними шляхами — не лише через амілоїдні бляшки, але й через дрібні судини, які постачають кров до мозку. Це підкреслює важливість лікування хронічного безсоння — не лише для покращення якості сну, але й потенційно для захисту здоров’я мозку з віком».

Важливо зазначити, що дослідження не доводить, що безсоння спричиняє старіння мозку — воно лише показує зв’язок. Діагнози безсоння брали з медичних записів, тому невраховані випадки або різниця в тяжкості симптомів могли вплинути на результати.

Тим не менше, ці дані додають ваги ідеї, що сон — це не просто відпочинок, а важливий чинник стійкості мозку. Дослідження підтримали Національні інститути здоров’я США, фонд GHR, фонд медичної освіти та досліджень Майо, а також компанія Sleep Number Corporation.

  1. https://www.sciencedaily.com/releases/2025/09/250913232924.htm  ↩
Прочитано: 0