Білок став чи не головним героєм сучасного здорового харчування. Його додають до каш, напоїв, кави та навіть хліба. Проте новий огляд понад 350 наукових робіт, опублікований у журналі Cell Press Blue, припускає: для багатьох людей менша кількість білка може бути кориснішою, ніж збільшення його в раціоні 1.
Що показав новий огляд
Дослідники з Університету Вісконсин-Медісон проаналізували понад 350 наукових праць і дійшли висновку, що зниження споживання білка може сповільнювати біологічне старіння, покращувати метаболізм і за певних умов подовжувати тривалість життя. Корисні ефекти пов’язують із процесами, які впливають на те, як організм використовує енергію, реагує на поживні речовини, захищає клітини від пошкоджень і підтримує їхню нормальну роботу.
Автори не стверджують, що білок шкідливий сам по собі. Вони звертають увагу на те, що багато дорослих ведуть малорухомий спосіб життя й, імовірно, отримують більше білка, ніж потрібно організму. «Абсолютно зрозуміло, що білок має переваги для росту м’язів і реакції на тренування у активних людей. Але оскільки більшість людей відносно малорухомі, багато хто споживає більше білка, ніж насправді потрібно, що, ймовірно, має негативні наслідки для здоров’я», — пояснює співавтор роботи Дадлі Леммінг.
Чому менше білка може бути корисним
Науковці давно знають, що обмеження калорій може подовжувати життя багатьох організмів і знижувати ризик вікових захворювань, зокрема раку. Проте дотримуватися низькокалорійної дієти складно, тому увагу привернув інший підхід — зменшення білка без скорочення кількості їжі.
В експериментах на мухах і гризунах обмеження білка подовжувало життя, навіть коли загальне споживання калорій не змінювалося. Це свідчить про те, що важливий не лише обсяг їжі, а й набір нутрієнтів у ній.
У кількох клінічних дослідженнях люди, які зменшували споживання білка, втрачали вагу, знижували частку жиру в тілі та покращували рівень глюкози натще, навіть споживаючи більше калорій загалом. Однак це не доводить, що обмеження білка подовжує людське життя — воно лише впливає на процеси, пов’язані зі старінням і хворобами.
Важливо розуміти: найпереконливіші дані про довголіття отримані в експериментах на тваринах, а не в людей 2. Сам огляд пояснює біологію старіння, а не дає підстав радити всім без винятку змінювати раціон.
Гормон, який може пояснити ефект
Один із найцікавіших механізмів пов’язаний із гормоном FGF21. Його рівень зростає, коли білка в раціоні стає менше. FGF21 допомагає організму адаптуватися до змін у доступності поживних речовин і впливає на використання енергії. Вищі рівні цього гормону пов’язують із більшими витратами енергії, кращим контролем глюкози та нижчим рівнем запалення.
У мишей із підвищеним рівнем FGF21 тривалість життя була більшою, ніж у тварин зі звичайними показниками, причому перевага була особливо помітною в самців. Дослідження також підтвердили, що в людей менша кількість білка підвищує FGF21, але чи дає це такий самий ефект на довголіття, поки що невідомо.
Кількість — не єдине, що має значення
Автори огляду звертають увагу не лише на загальну кількість білка, а й на окремі амінокислоти. Особливу роль відіграють метіонін, ізолейцин і валін. Надмірне надходження цих амінокислот може активувати сигнальні шляхи, що стимулюють ріст і поділ клітин; якщо такі сигнали працюють надто довго, це може сприяти ожирінню, запаленню та віковим захворюванням. Тому обмеження не всього білка, а лише окремих амінокислот може давати частину корисних ефектів низькобілкового раціону.
Кому справді потрібно більше білка
Потреба в білку не однакова для всіх. Вагітним жінкам потрібно більше білка для розвитку плода, літнім людям — для підтримання м’язової маси, а тим, хто регулярно тренується, — для відновлення та адаптації м’язів. Спортсмени часто споживають велику кількість білка і при цьому не мають метаболічних захворювань, які іноді пов’язують із багатим на білок раціоном; імовірно, фізична активність змінює те, як організм використовує додатковий білок.
Це може пояснювати, чому результати досліджень часом виглядають суперечливими: те, що корисне для спортсмена, не обов’язково підходить людині, яка проводить більшу частину дня сидячи. У США нещодавно переглянули рекомендації та підвищили добову норму білка до 1,2–1,6 грама на кілограм маси тіла — майже вдвічі порівняно з попередньою. Водночас новий огляд нагадує: більше не означає краще для всіх.
В одному з експериментів щури, які отримували приблизно мінімальну норму білка, жили майже 120 днів — більш ніж на 50% довше, ніж тварини з раціоном, що містив удвічі більше білка 3. Цей приклад показує, наскільки помітним може бути ефект у тварин, але переносити його безпосередньо на людей не варто.
Якщо ви тренуєтеся кілька разів на тиждень, ваша потреба в білку може бути вищою. Якщо ж більшу частину дня ви перебуваєте в сидячому положенні, додавання білка в звичайні продукти навряд чи принесе користь. В австралійських дієтичних рекомендаціях, наприклад, радять отримувати 15–25% добової енергії з білка, а добрими джерелами вважають бобові, горіхи, рибу, яйця, молочні продукти та нежирне м’ясо.
Дослідники наголошують, що рекомендації щодо білка варто персоналізувати: враховувати не лише вік, а й фізичну активність людини. Мода на високобілкові продукти не скасовує простої істини: харчування має відповідати реальним потребам організму, а не трендам.
- https://www.sciencedaily.com/releases/2026/11/261108203714.htm ↩
- https://theconversation.com/eating-less-protein-may-slow-ageing-but-heres-why-the-evidence-isnt-clear-cut-288388 ↩
- https://www.newscientist.com/article/2582717-high-protein-is-a-wellness-craze-but-could-restricting-it-be-anti-ageing ↩



