Людина може споживати достатньо білка, регулярно тренуватися, але м’язова маса все одно не збільшується. Нове дослідження вказує на прихований фактор, який може пояснити цю невідповідність: запалення.
Дослідники проаналізували дані учасників випробування PRIMe (Protein Recommendation to Increase Muscle), у якому вивчали, чи допомагає збільшення споживання білка пацієнтам із колоректальним раком II–IV стадії зберігати м’язи під час хімієтерапії 1. Учасники отримували індивідуальні консультації з харчування, щоб досягти 1,0 або 2,0 грама білка на кілограм ваги тіла на день протягом 12 тижнів.
У цьому аналізі взяли участь 50 осіб, середній вік яких становив 57 років. Дослідники відстежували споживання білка та зміни м’яких тканин (включно з м’язами) за допомогою DEXA-сканування. Зразки крові, взяті на початку дослідження, а також через 6 і 12 тижнів, аналізували на рівень запалення, гормонів і амінокислот.
Хоча учасники збільшили споживання білка, реакція м’язів була різною. Ключовим фактором виявився IL-6 — білок, що бере участь у запальній відповіді організму. Люди з вищим початковим рівнем IL-6 демонстрували менше покращення м’язової маси через 6 і 12 тижнів. Тобто навіть за збільшення споживання білка ефект був неоднаковим.
Кількість додаткового білка також мала значення. Ті, хто збільшив щоденне споживання щонайменше на 27 грамів (приблизно одна порція протеїнового порошку або білковий снек), помітно покращили м’язову масу вже через шість тижнів. Дослідники виявили, що початковий рівень IL-6, інсуліну, кількох амінокислот і зміни споживання білка разом пояснювали 77% варіацій у реакції м’язової маси через шість тижнів. Стадія раку та тип хімієтерапії не впливали на цю реакцію.
Механізм, через який запалення може заважати використанню білка, називається анаболічною резистентністю. Організм розщеплює білок на амінокислоти, які стимулюють синтез м’язових білків. Запалення може зробити м’язи менш чутливими до цих сигналів, тому однакова кількість білка дає різний результат у різних людей 2.
Важливо зазначити, що дослідження проводилося на людях із колоректальним раком, тому невідомо, чи стосується цей зв’язок здорових дорослих. Однак результати підкреслюють, що м’язове здоров’я залежить не лише від кількості спожитого білка, а й від здатності організму його використовувати.
Якщо людина постійно стикається з труднощами у нарощуванні або підтримці м’язів, попри достатнє споживання білка та фізичні вправи, варто звернутися до лікаря. Сон, регулярна активність, загальний раціон та інші аспекти здоров’я також впливають на те, як організм реагує на харчування та тренування 3.
Найкорисніший висновок із цього дослідження: м’язове здоров’я — це не просто про досягнення норми білка. Організм має бути в стані, який дозволяє ефективно використовувати цей білок.
- https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0002916526002765?via%3Dihub ↩
- https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC2732256 ↩
- https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3879660 ↩



