Зв’язок між харчуванням і психічним здоров’ям привертає дедалі більше уваги науковців. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nutritional Psychiatry, виявило чотири поживні речовини, вищий рівень споживання яких асоціюється з меншою ймовірністю клінічно значущих депресивних симптомів серед дорослих у США 1.
У дослідженні використано дані 5068 учасників Національного обстеження здоров’я та харчування (NHANES) за 2017–2018 роки. Науковці проаналізували споживання восьми нутрієнтів: харчових волокон, фолату, магнію, селену, цинку, вітамінів B6, B12 та D. Після врахування віку, статі, індексу маси тіла, статусу куріння та загального споживання калорій чотири з них продемонстрували статистично значущий зворотний зв’язок із депресивними симптомами 2.
Клітковина
Кожне значуще збільшення споживання харчових волокон було пов’язане зі зниженням шансів депресії на 23%. Учасники з найвищим рівнем споживання клітковини мали на 36% нижчі шанси порівняно з тими, хто споживав її найменше 3. Дослідники пояснюють цей ефект через вісь «кишківник–мозок». Пребіотичні волокна ферментуються кишковими бактеріями, утворюючи коротколанцюгові жирні кислоти, які зменшують нейрозапалення, зміцнюють гематоенцефалічний бар’єр і сприяють виробленню нейротрофічного фактора мозку — білка, критичного для нейропластичності та регуляції настрою.
Середнє споживання клітковини в досліджуваній групі становило лише 16,6 г на день, що значно нижче за рекомендовані 25–38 г. Багаті на клітковину продукти: бобові (сочевиця, чорна квасоля, нут), цільні злаки (овес, кіноа, ячмінь), овочі (броколі, брюссельська капуста, артишоки) та фрукти (груші, яблука, ягоди).
Фолат
Фолат продемонстрував найсильніший зворотний зв’язок: кожне значуще збільшення його споживання асоціювалося з 28% нижчими шансами депресії. Група з найвищим споживанням мала на 45% нижчі шанси порівняно з групою з найнижчим. Фолат необхідний для однокарбонового метаболізму — біохімічного процесу, що забезпечує синтез S-аденозилметіоніну (SAMe), молекули, потрібної для вироблення серотоніну, дофаміну та норадреналіну. Нестача фолату сповільнює цей шлях, обмежуючи «сировину» для нейромедіаторів, що регулюють настрій.
Найкращі джерела фолату: темно-листова зелень (шпинат, ромен, рукола), спаржа, авокадо, сочевиця та збагачені злаки.
Магній
Учасники з найвищим споживанням магнію мали на 38% нижчі шанси депресії порівняно з тими, хто споживав його найменше. Магній регулює NMDA-рецептори — глутаматні рецептори, залучені до реакції на стрес і регуляції настрою. Їх надмірна активація, яка часто трапляється при хронічному стресі, може сприяти депресивним симптомам. Магній діє як природний модулятор цієї системи.
Варто зазначити, що в додаткових аналізах, які враховували фізичну активність, вживання алкоголю та співвідношення доходу до бідності, зв’язок для магнію втратив статистичну значущість, що свідчить про чутливість результатів до вибору моделей.
Магній міститься в гарбузовому насінні, мигдалі, темному шоколаді, чорній квасолі, едамаме та цільних злаках.
Селен
Група з найвищим споживанням селену мала на 40% нижчі шанси депресії порівняно з групою з найнижчим. Селен є потужним антиоксидантом, який допомагає нейтралізувати окислювальний стрес, що дедалі частіше розглядається як чинник розвитку депресії. Він також підтримує здорову функцію щитоподібної залози, дисфункція якої є відомим чинником порушень настрою, втоми та туману в голові.
Як і у випадку з магнієм, зв’язок для селену послабився після додаткового коригування, що нагадує про обережність в інтерпретації спостережних даних.
Найбагатше джерело селену — бразильські горіхи (достатньо одного-двох на день). Також він міститься в тунці, сардинах, яйцях і насінні соняшнику.
Що це означає на практиці
Автори дослідження наголошують, що його дизайн є перехресним, тож він не дозволяє встановити причинно-наслідковий зв’язок. «Ми навмисно використовуємо асоціативну, а не причинну мову в усій статті, і просимо читачів робити те саме», — зазначив дослідник Фудзії в коментарі для PsyPost.
Водночас отримані дані узгоджуються з рекомендаціями середземноморської дієти, яка багата на ці нутрієнти. «Практичний висновок — не бігти по добавки, а розглянути різноманітні харчові патерни з цільних продуктів як один із модифікованих чинників, що можуть впливати на психічне благополуччя», — додав Фудзії.
Зосередження на продуктах, багатих на клітковину, фолат, магній і селен, може бути розумним кроком для підтримки як фізичного, так і психічного здоров’я. Водночас важливо пам’ятати, що харчування — лише один із багатьох чинників, які впливають на настрій, і за наявності симптомів депресії варто звертатися по професійну допомогу.
- https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S3051156926000146 ↩
- https://www.psypost.org/eating-a-diet-rich-in-four-key-nutrients-is-linked-to-a-lower-likelihood-of-depression-study-finds/ ↩
- https://www.mindbodygreen.com/articles/these-4-nutrients-are-consistently-linked-to-better-mood-about-the-study ↩



