З віком мозок більшості людей поступово втрачає здатність утворювати нові нейрони. Однак існує група людей, яких називають суперагерами — вони досягають 80 років і більше, зберігаючи пам’ять і когнітивні функції на рівні людей, молодших на 20–30 років. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, пропонує біологічне пояснення цього феномену 1.
Дослідники під керівництвом Орлі Лазаров, професорки нейронауки в Університеті Іллінойсу в Чикаго, проаналізували зразки мозку 38 людей, розділених на п’ять груп: молоді дорослі зі збереженою пам’яттю, здорові літні люди, суперагери (віком 80+ із винятковою пам’яттю), люди з ранньою деменцією та пацієнти з підтвердженою хворобою Альцгеймера 2.
Використовуючи метод мультиомного одноклітинного секвенування, вчені дослідили майже 356 000 клітин. Вони виявили, що в гіпокампі — ділянці мозку, відповідальній за навчання та пам’ять — у суперагерів було приблизно вдвічі більше нейробластів (незрілих клітин, що стають нейронами) та незрілих нейронів, ніж у здорових літніх людей. У людей із ранніми ознаками когнітивного зниження нейрогенез був мінімальним, а в пацієнтів із хворобою Альцгеймера нових нейронів у гіпокампі не виявили взагалі.
«У суперагерів нейрогенез був удвічі потужнішим, ніж у інших здорових літніх людей, — зазначила Лазаров. — Щось у їхньому мозку дозволяє їм підтримувати виняткову пам’ять. Я вважаю, що нейрогенез у гіпокампі — це секретний інгредієнт, і дані це підтверджують».
Окрім кількості нових нейронів, у суперагерів виявили особливі зміни в астроцитах (клітинах, що підтримують нейрони) та в нейронах CA1 гіпокампа, важливих для формування пам’яті. Гени, відповідальні за виживання та функціонування цих клітин, залишалися активними в суперагерів, тоді як у мозку людей із хворобою Альцгеймера вони були вимкнені.
Дунг Чинь, інтерніст із MemorialCare Medical Group, зазначив, що результати зміцнюють ідею про те, що виняткове когнітивне старіння залежить не лише від меншої кількості патологій Альцгеймера, а й від здатності мозку до пластичності та відновлення. Водночас він наголосив, що в дослідженні було лише шість зразків мозку суперагерів, тому важко визначити, чи саме посилення нейрогенезу сприяло збереженню когніції, чи це результат інших захисних факторів.
Інші дослідження також підтверджують, що мозок здатен до позитивних змін навіть у літньому віці. Наприклад, робота, опублікована в Proceedings of the National Academy of Sciences, показала, що введення кетонів (які обходять інсулінорезистентність нейронів) може зворотно стабілізувати мережі мозку, особливо у віці 40–60 років 3. А дослідження в Neurology виявило, що поєднання аеробних вправ і здорового харчування протягом шести місяців покращує когнітивні тести в літніх людей із початковими порушеннями мислення 4.
Отже, чи можна стати суперагером? Дослідники вважають, що певні чинники піддаються контролю. Фізична активність, соціальна залученість, когнітивне навантаження та здорова судинна система сприяють збереженню гіпокампа активним і адаптивним. «Для широкої публіки важливо те, що це дослідження показує: старіючий мозок не приречений на занепад, — сказав Ахмед Дісукі, провідний автор дослідження. — Розуміння того, як деякі люди природно підтримують нейрогенез, відкриває шлях до стратегій, які можуть допомогти більшій кількості дорослих зберегти пам’ять і когнітивне здоров’я з віком».
- https://www.menshealth.com/health/a73609314/superager-brain-cognition-study/ ↩
- https://www.nytimes.com/2026/02/25/well/mind/super-agers-brain-neurons.html ↩
- https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.2416433122 ↩
- https://time.com/5484017/diet-exercise-reverse-aging ↩
