Штучні підсолоджувачі — тема, яка роками викликає палкі дискусії як серед пересічних споживачів, так і в науковому середовищі. Чи є вони безпечнішою альтернативою цукру, чи навпаки — несуть приховані ризики для здоров’я? Відповідь, як це часто буває, залежить від контексту та якості доказів.
Найбільше занепокоєння викликають спостережні дослідження, які пов’язують споживання штучних підсолоджувачів із підвищеним ризиком ожиріння, діабету 2 типу та серцево-судинних захворювань 1. Однак важливо розуміти: такі дослідження показують кореляцію, а не причинно-наслідковий зв’язок. Люди, які вже мають ці захворювання, частіше обирають продукти зі штучними підсолоджувачами, намагаючись зменшити споживання цукру. Це явище називається зворотною причинністю.
Рандомізовані контрольовані дослідження, які є золотим стандартом доказової медицини, дають зовсім іншу картину. Метааналіз 2022 року, що охопив 17 таких досліджень тривалістю від 3 до 52 тижнів, показав: заміна цукровмісних напоїв на підсолоджені штучно призводить до зниження маси тіла, індексу маси тіла, відсотка жиру в організмі та вмісту жиру в печінці. При цьому не було виявлено негативного впливу на метаболічне здоров’я, маркери серцево-судинної системи (такі як артеріальний тиск чи ліпідний профіль) або ризик смертності.
Огляд 2020 року дійшов подібних висновків: штучні підсолоджувачі мають нейтральний або сприятливий вплив на масу тіла та контроль глікемії в довгостроковій перспективі.
Популярний підсолоджувач, що підвищує ризик для серця
Поширена думка, що штучні підсолоджувачі посилюють апетит і тягу до солодкого. Теоретично це звучить логічно: мозок отримує сигнал «солодко», але калорій не надходить, що може спровокувати переїдання. Однак метааналізи рандомізованих досліджень свідчать про інше: споживання штучних підсолоджувачів зазвичай призводить до такого ж або навіть зниженого споживання калорій.
Окрема тема — вплив на мікробіом кишківника. Це відносно нова сфера досліджень. Нещодавнє дослідження, в якому учасники приймали 780 мг сукралози на день (еквівалент 15–25 дієтичних газованих напоїв), не виявило жодних змін у складі мікробіому. Втім, дослідження впливу різних підсолоджувачів на мікробіом людини все ще перебувають на ранній стадії.
А як щодо порівняння з водою? Чи не краще просто пити воду, ніж напої зі штучними підсолоджувачами? Метааналіз МакГлінна та інших показав, що заміна води на підсолоджені напої не призвела до значущих змін маси тіла, ІМТ, відсотка жиру чи жиру в печінці. Було відзначено невелике підвищення рівня HbA1C (+0,21%) та невелике зниження систолічного артеріального тиску (−2,63 мм рт. ст.), але ці ефекти потребують подальшого вивчення через обмежену кількість досліджень.
Важливо пам’ятати, що термін «штучні підсолоджувачі» об’єднує різні речовини: аспартам, сукралозу, сахарин, ацесульфам калію та інші. Не можна автоматично припускати, що всі вони діють однаково. ВООЗ у 2023 році випустила рекомендацію не використовувати нецукрові підсолоджувачі для контролю ваги, зазначивши, що вони не дають довгострокової користі для зниження ваги та потенційно пов’язані з певними ризиками 2. Втім, у цьому рекомендації йшлося не про токсикологічну безпеку окремих речовин, а про відсутність доказів ефективності для схуднення.
Отже, чи варто уникати штучних підсолоджувачів? Наявні докази свідчать, що вони не є однозначно шкідливими чи корисними. При заміні цукру вони можуть мати нейтральний або позитивний вплив на масу тіла, контроль глікемії та серцево-судинні фактори ризику. Побоювання щодо посилення апетиту, порушення мікробіому та довгострокових ризиків не знайшли підтвердження в рандомізованих дослідженнях. Для більшості людей немає вагомих наукових підстав повністю виключати їх з раціону, особливо якщо це допомагає зменшити споживання цукру та дотримуватися здорового харчування.
- https://www.strongerbyscience.com/should-you-avoid-artificial-sweeteners/ ↩
- https://www.who.int/publications/i/item/9789240073616 ↩
