Коли м’язи зазнають травми, організм активує спеціалізовані стовбурові клітини, які відновлюють пошкоджену тканину. Однак дослідники з Медичної школи Перельмана при Університеті Пенсильванії з’ясували, що без одного критичного білка ця система ламається, і пошкоджені м’язи заповнюються жиром і рубцевою тканиною замість здорових м’язових волокон 1.
Несподівана роль білка TRF2
Білок TRF2 раніше був відомий насамперед своєю роллю в захисті теломер — кінцевих ділянок хромосом, які запобігають пошкодженню генетичної інформації. Нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, показує, що TRF2 виконує ще одну важливу функцію: він допомагає м’язовим стовбуровим клітинам зберігати свою ідентичність, необхідну для регенерації м’язів протягом усього життя.
«Протягом багатьох років TRF2 розглядали як білок, чиє основне завдання — захищати кінці хромосом від пошкоджень, — сказала старша авторка дослідження Фотейні Муркіоті, доктор філософії, доцент ортопедичної хірургії в Медичній школі Перельмана. — Але виявилося, що TRF2 не просто захищає ДНК, а є ключовим для регенерації м’язів протягом усього життя».
Експеримент на мишах
Щоб зрозуміти, наскільки важливий TRF2, науковці видалили цей білок із м’язових стовбурових клітин у лабораторних мишей. Спочатку м’язи виглядали нормально, але з часом популяція функціональних стовбурових клітин почала зменшуватися. Клітини не гинули, як можна було очікувати, а втрачали молекулярну ідентичність, яка дозволяла їм виконувати функцію м’язових стовбурових клітин.
Після травми м’язи таких мишей не відновлювалися належним чином. Замість здорових м’язових волокон у пошкоджених ділянках накопичувалися жир і рубцева тканина, що не може забезпечити нормальну функцію м’яза.
«Це повністю змінює наше уявлення про роль TRF2 у цих клітинах, — зазначила Муркіоті. — Втрата ідентичності має серйозні наслідки для того, чи можливе взагалі відновлення після травми».
Значення для м’язової дистрофії
Дослідники також перевірили роль TRF2 у моделі м’язової дистрофії Дюшенна — тяжкого спадкового захворювання, що спричиняє прогресуючу слабкість м’язів. Видалення TRF2 із м’язових стовбурових клітин у мишей із цим захворюванням призвело до значного прискорення дегенерації м’язів і скорочення тривалості життя тварин.
Хоча результати поки що не встановлюють нового методу лікування, вони визначають біологічний механізм, на який дослідники зможуть впливати, щоб зберегти функцію м’язових стовбурових клітин і покращити відновлення тканин.
Як TRF2 працює
Подальші експерименти показали, що TRF2 приєднується не лише до кінців хромосом, а й до регуляторних ділянок геному, які контролюють активність генів. Багато з цих ділянок містять незвичні структури, відомі як G-квадруплекси, які виникають, коли ділянки ДНК, багаті на гуанін, згортаються в особливі конфігурації.
TRF2 взаємодіє з цими структурами, щоб підтримувати генетичну програму, яка зберігає ідентичність м’язових стовбурових клітин і дозволяє їм відновлювати пошкоджені м’язи. Це відкриття було абсолютно несподіваним для науковців, оскільки раніше вважалося, що TRF2 працює лише на кінцях хромосом.
Що це означає для науки
Відкриття може допомогти пояснити, чому скелетні м’язи мають таку високу здатність до регенерації, але рак у м’язах зустрічається рідко. Розуміння того, як TRF2 регулює активність генів у м’язах порівняно з іншими тканинами, може дати ключ до механізмів, які підтримують регенерацію, не сприяючи неконтрольованому росту клітин.
Дослідники планують продовжити вивчення того, чи можна використовувати цей механізм для розробки нових стратегій лікування м’язової дистрофії, а також для кращого розуміння біології раку в тканинах, більш схильних до цього захворювання.
Робота була підтримана грантами Національних інститутів здоров’я США (National Institutes of Health/National Institute of Arthritis and Musculoskeletal and Skin Diseases).
- https://www.sciencedaily.com/releases/2026/11/261111221643.htm ↩



