Регулярні фізичні вправи роблять набагато більше, ніж просто зміцнюють серцевий м’яз. Нове дослідження вчених із Бристольського університету (Велика Британія) показує, що помірне аеробне тренування буквально змінює структуру нервів, які контролюють роботу серця 1.
Нервовий «димер» серця
Серце регулюється не лише власними клітинами, а й автономною нервовою системою — мережею, що автоматично керує частотою скорочень, диханням та іншими життєво важливими функціями. Ключову роль у прискоренні серцебиття відіграють невеликі скупчення нервових клітин, розташовані з обох боків нижньої частини шиї та верхньої частини грудної клітки — зірчасті ганглії 2.
Доктор Аугусто Коппі, старший викладач ветеринарної анатомії в Бристольському університеті та провідний автор дослідження, порівнює ці ганглії з регулятором роботи серця. «Ці нервові скупчення діють як диммер серця, і ми показали, що регулярні помірні вправи змінюють цей димер по-різному з кожного боку», — пояснює він.
Що показав експеримент
Дослідники вивчали щурів, які протягом 10 тижнів виконували помірні аеробні вправи — біг на біговій доріжці. Такий режим раніше був пов’язаний зі зниженням частоти серцевих скорочень без зміни артеріального тиску 3.
Які тренування найкраще знижують тиск: нові дані
Після завершення тренувань науковці за допомогою тривимірного кількісного аналізу (стереології) порівняли лівий і правий зірчасті ганглії тренованих щурів із гангліями тварин, які не займалися. Результати виявилися несподіваними: у тренованих щурів праве серцеве нервове скупчення містило приблизно в чотири рази більше нейронів порівняно з лівим. Водночас нейрони зліва майже подвоїлися в розмірі, а справа — трохи зменшилися.
Це свідчить про те, що фізичне навантаження не впливає на всі нерви серця однаково — воно викликає чіткі структурні зміни на кожному боці, які раніше не були описані.
Чому це важливо для лікування серця
Відкриття може мати практичне значення для лікування станів, пов’язаних із надмірною активністю нервів навколо серця. Йдеться про аритмії (порушення ритму), стенокардію (біль у грудях через недостатнє кровопостачання) та синдром «розбитого серця» — раптове ослаблення серцевого м’яза після сильного стресу.
У деяких випадках лікарі зменшують надмірні нервові сигнали до серця за допомогою блокад зірчастого ганглія або денервації. Розуміння того, як лівий і правий ганглії відрізняються після тренувань, може допомогти визначити, який бік варто блокувати для досягнення найкращого ефекту. «Це дослідження дає підказки, які одного дня можуть допомогти точніше налаштовувати процедури — блокади нервів або денервацію — на той бік, який імовірніше принесе користь», — зазначає доктор Коппі.
Обмеження та наступні кроки
Важливо підкреслити, що дослідження проводилося на щурах, тому поки невідомо, чи відбуваються такі самі зміни в людей. Для підтвердження потрібні клінічні дослідження.
Наступним кроком команда планує з’ясувати, як структурні відмінності між лівим і правим гангліями впливають на роботу серця в спокої та під час навантаження. Вчені також шукатимуть подібні закономірності в інших тварин і зрештою в людей. Для цього вони сподіваються використовувати неінвазивні маркери, які дадуть змогу оцінювати активність нервів без хірургічного втручання.
Якщо така ліво-права асиметрія підтвердиться в людей, це відкриє шлях до більш персоналізованого лікування аритмій, стенокардії та синдрому «розбитого серця». А поки що науковці радять не забувати про найдоступніший спосіб підтримувати здоров’я серця — регулярну помірну фізичну активність.
- https://www.sciencedaily.com/releases/2026/10/261025222848.htm ↩
- https://www.bristol.ac.uk/news/2025/september/exercise-rewires-heart-study.html ↩
- https://www.healthline.com/health-news/aerobic-exercise-rewires-heart-nerve-function-study ↩
