Синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) часто сприймають як дитячу проблему, що впливає лише на продуктивність. Однак нове велике дослідження змушує поглянути на цей стан інакше — як на фактор, що може мати серйозні наслідки для здоров’я мозку в довгостроковій перспективі.
Що показало дослідження
У роботі, опублікованій у журналі JAMA Psychiatry, проаналізували дані понад 187 000 дорослих віком від 50 років, за якими спостерігали в середньому 10 років 1. Із них 3 026 мали діагностований СДУГ. Виявилося, що серед учасників із СДУГ когнітивні порушення або деменція розвинулися у 6,7 %, тоді як серед тих, хто не мав цього діагнозу, — лише у 3,4 %. Після врахування інших захворювань, рівня освіти та частоти візитів до лікаря ризик залишався більш ніж у чотири рази вищим.
Дослідники використовували дані програми All of Us Research Program — національної бази даних США 2. Це дозволило отримати репрезентативну вибірку та врахувати багато супутніх факторів.
Генетика теж має значення
Цікаво, що підвищений ризик спостерігався не лише в людей із формальним діагнозом СДУГ. Навіть ті, хто мав високий генетичний ризик розвитку СДУГ, але не мав офіційного діагнозу, демонстрували на 35 % вищий ризик когнітивних порушень порівняно з людьми з низьким генетичним ризиком 3. Це свідчить про те, що зв’язок між СДУГ і деменцією не зводиться лише до особливостей спостереження чи лікування, а має біологічну основу.
Інше дослідження серед літніх людей без діагнозу СДУГ показало, що вищий генетичний бал ризику СДУГ асоціювався з більш вираженим когнітивним зниженням протягом шести років. Цей ефект був особливо помітним у тих, хто вже мав ранні ознаки змін, пов’язаних із хворобою Альцгеймера.
Чому це особливо важливо для жінок
СДУГ у жінок часто залишається недіагностованим. Систематичний огляд показав, що жінок значно рідше виявляють у дитинстві, і вони можуть жити з недіагностованим СДУГ десятиліттями 4. Симптоми в жінок часто відрізняються від класичного гіперактивного прояву — вони можуть проявлятися як внутрішнє занепокоєння, емоційна нестабільність або хронічна неуважність. Через це багато жінок дізнаються про свій стан лише в дорослому віці, а то й у період менопаузи.
Гормональні зміни в період перименопаузи можуть посилювати симптоми СДУГ. Дослідження показують, що нейроендокринні зрушення в цей час загострюють неуважність, перепади настрою та «туман у голові» 5. Жінки, які раніше справлялися без труднощів, раптом можуть відчути, що їм стало важко концентруватися. Це робить їх особливо вразливими до довгострокових когнітивних наслідків.
Що можна зробити вже зараз
Важливо розуміти: наявність СДУГ не означає, що деменція обов’язково розвинеться. Дослідження показує сильну асоціацію, але не доводить причинно-наслідковий зв’язок. Однак воно підкреслює, що про здоров’я мозку варто дбати завчасно. Ось кілька кроків, які можуть допомогти:
- Регулярна фізична активність. Рух, збалансоване харчування, контроль стресу, соціальні зв’язки та якісний сон — усе це підтримує когнітивне здоров’я в довгостроковій перспективі 6.
- Звернути увагу на сон. Хронічне порушення сну часто супроводжує СДУГ і саме по собі є фактором ризику когнітивних проблем. Якщо сон залишається неякісним тривалий час, варто обговорити це з лікарем.
- Пройти обстеження, якщо є підозра на СДУГ. Офіційна діагностика відкриває доступ до стратегій і лікування, які можуть полегшити життя не лише зараз, а й у майбутньому.
- Працювати з фахівцем. Психотерапевт, коуч або лікар, знайомий із СДУГ, допоможе вибудувати рутини, що знижують щоденний стрес і підвищують продуктивність.
- Підтримувати когнітивну та соціальну активність. Заняття, які кидають виклик мозку, і регулярне спілкування з іншими людьми пов’язані з кращими когнітивними результатами в старшому віці 7.
Більшість людей звикли думати про СДУГ як про стан, що просто заважає в школі чи на роботі. Але нові дані свідчать: це питання, яке варто враховувати в розмовах про довгострокове здоров’я мозку. Особливо це стосується жінок, які можуть роками не знати про свій діагноз. Якщо ви помічаєте в себе стійкі труднощі з концентрацією, організацією чи пам’яттю — не варто відкладати це на потім. Турбота про мозок — це те, що будується десятиліттями, а не лише тоді, коли проблема вже дає про себе знати.
- https://jamanetwork.com/journals/jamapsychiatry/fullarticle/2854889 ↩
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/42842281/ ↩
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/36476732/ ↩
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38461502/ ↩
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/42018215/ ↩
- https://www.alzheimersresearchuk.org/dementia-information/dementia-risk ↩
- https://stanfordhealthcare.org/medical-conditions/brain-and-nerves/dementia/risk-factors.html ↩
