Недавні аналізи великого міжнародного когортного дослідження показали зв’язок між частим споживанням ультраперероблених продуктів і підвищеним ризиком розвитку запальних хвороб кишківника (IBD), до яких належать хвороба Крона й виразковий коліт. Ці висновки не доводять причинно-наслідкового зв’язку, але дають підстави для обережності щодо ролі сильно оброблених продуктів у довгостроковому харчуванні12.
Що саме досліджували?
Автори проаналізували дані великої когортної вибірки дорослих із різних країн, які брали участь у міжнародному проєкті PURE. Учасників спостерігали у середньому близько 9–10 років (див. первинну публікацію) та фіксували нові випадки IBD. Дослідники порівняли рівень споживання ультраперероблених продуктів з ризиком нових діагнозів IBD і врахували низку супутніх факторів, таких як вік і регіон.
Основні результати
- Вищий прийом ультраперероблених продуктів був пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку IBD. Згідно з повідомленням авторів, у категорії людей із найвищим споживанням дослідники навели істотне підвищення ризику порівняно з найнижчою категорією; у первинній статті наводяться конкретні числові оцінки ризику для різних категорій споживання (див. первинне дослідження. Поняття «порція» та метод класифікації продуктів (наприклад, за NOVA) визначалися в методології дослідження.
- Окремі підгрупи ультраперероблених продуктів — безалкогольні солодкі напої, солодкі і солоні перекуски, а також оброблене м’ясо — в аналізі були пов’язані з вищим ризиком IBD.
- Натомість споживання необробленого м’яса, молочних продуктів, овочів, фруктів, бобових у цьому аналізі не показало стабільно значущого зв’язку з ризиком IBD; автори підкреслюють, що це стосується саме цього аналізу й не обов’язково доводить відсутність ризику в інших дослідженнях або популяціях.
Чого не можна стверджувати з цього дослідження
- Дослідження було спостережним, отже воно показує асоціацію, а не доводить, що ультраперероблені продукти викликають IBD.
- Діагнози частково спиралися на самоповідомлення, і харчові звички могли змінюватися з часом — цього повністю не врахували, що додає невизначеності до результатів.
- Існує ймовірність впливу інших незафіксованих факторів (наприклад, точних складів продуктів, добавок чи способу життя), які могли сприяти спостережуваним зв’язкам.
Як це витлумачити практично
Попри обмеження, результати підкреслюють ідею, що часте вживання сильно оброблених продуктів може не бути нейтральним для довготривалого здоров’я кишківника. Ось кілька практичних кроків, які можна застосувати без претензії на медичні поради:
- Зменшіть кількість ультраперероблених продуктів у раціоні: менше пакованих снеків, газованих напоїв, готових страв і переробленого м’яса. Це загальна рекомендація і не замінює індивідуальної консультації з лікарем чи дієтологом.
- Обирайте цільні продукти: фрукти, овочі, цільнозернові, бобові, свіжі або мінімально оброблені білки.
- Читай етикетки: звертайте увагу на довгі списки інгредієнтів, штучні добавки, підсолоджувачі та трансжири.
- Плануйте прості домашні страви: це знижує залежність від готових продуктів і допомагає контролювати склад їжі.
Автори статті зазначають, що потрібні подальші дослідження, щоб виявити конкретні компоненти або процеси переробки, які можуть впливати на ризик IBD, а також щоб перевірити причинність і пояснити механізми. Тим часом зменшення частки сильно оброблених продуктів у раціоні — простий крок, який може поліпшити загальний якісний склад харчування.
Якщо у вас уже є проблеми з травленням або специфічні питання щодо дієти й ризиків, краще консультуватися з лікарем або дієтологом, які можуть надати індивідуальні рекомендації.
- https://www.pharmacytimes.com/view/study-ultra-processed-food-associated-with-higher-risk-of-inflammatory-bowel-disease [↩]
- https://www.mindbodygreen.com/articles/researchers-found-one-type-of-carb-was-much-harder-on-gut [↩]
