Чому одні люди прокидаються бадьорими після однієї чашки еспресо, а інші потребують кількох порцій кави протягом дня? Відповідь може частково ховатися в ДНК. Міжнародна група дослідників виявила, що варіація гена PDSS2 пов’язана з тим, скільки кави людина споживає щодня 1.
У дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports (DOI: 10.1038/srep31590), взяли участь понад 1200 осіб з Італії та 1700 осіб із Нідерландів 2. Учасники заповнювали анкети, в яких вказували, скільки чашок кави вони випивають щодня. Паралельно вчені аналізували зразки ДНК, щоб виявити наявність певних генетичних маркерів.
Результати показали, що люди з певною варіацією гена PDSS2 в середньому випивали приблизно на одну чашку кави менше на день порівняно з тими, у кого цієї варіації не було 3. В італійській вибірці ефект був виражений сильніше, ніж у нідерландській, що дослідники пояснюють різницею у типах кави: в Італії частіше п’ють невеликі чашки еспресо, а в Нідерландах — більші об’єми фільтр-кави 4.
Як саме ген PDSS2 впливає на споживання кави? Учені припускають, що цей ген бере участь у метаболізмі кофеїну. Варіація PDSS2 може сповільнювати розщеплення кофеїну в клітинах, через що він довше залишається в організмі 5. Як наслідок, людині не потрібно пити багато кави, щоб відчути бадьорість — ефект однієї чашки триває довше.
Варто зазначити, що зв’язок між PDSS2 і споживанням кави є спостережним, а не причинно-наслідковим. Керівник дослідження доктор Нікола Пірасту з Единбурзького університету наголосив: «Результати нашого дослідження доповнюють наявні дані про те, що наш потяг до кави може бути закладений у генах. Нам потрібні масштабніші дослідження, щоб підтвердити відкриття, а також з’ясувати біологічний зв’язок між PDSS2 і споживанням кави».
Це не перше дослідження, яке пов’язує гени з кавовими звичками. Раніше вчені ідентифікували й інші генетичні варіанти, що впливають на те, як організм метаболізує кофеїн і скільки кави людина схильна пити. Однак PDSS2 — відносно новий кандидат, який потребує додаткової перевірки.
На споживання кави впливає не лише генетика. Якість сну, індивідуальна чутливість до кофеїну, харчові звички та навіть соціальний контекст — усе це відіграє роль. Наприклад, людина може пити каву не стільки через потребу в кофеїні, скільки через ритуал або спілкування.
Для тих, хто цікавиться персоналізованим підходом до харчування, ці дані можуть стати ще одним кроком до розуміння того, як організм реагує на різні продукти. Нутрігенетика — наука про вплив генів на реакцію організму на їжу — розвивається швидко, і в майбутньому, можливо, з’являться індивідуальні рекомендації щодо споживання кофеїну на основі генетичного профілю.
Поки що ж дослідження PDSS2 залишається цікавим прикладом того, як тонкі генетичні відмінності можуть впливати на повсякденні звички. Якщо ви помічаєте, що вам достатньо однієї чашки кави, щоб почуватися бадьорим цілий день, можливо, варто подякувати своїм генам.
- https://www.eurekalert.org/news-releases/853005 ↩
- https://www.iflscience.com/how-long-your-caffeine-buzz-lasts-may-be-written-in-your-genes-37595 ↩
- https://www.latimes.com/science/sciencenow/la-sci-sn-coffee-gene-dna-20160825-snap-story.html ↩
- https://www.sciencedaily.com/releases/2016/08/160825100933.htm ↩
- https://globalnews.ca/news/2905714/addicted-to-coffee-your-dna-may-be-to-blame-study-suggests/ ↩



