Під час тривалого бігу чи інтенсивного тренування багато хто автоматично тягнеться до пляшки з водою. Вважається, що чим більше рідини потрапляє в організм, тим краще працюють м’язи та серце. Однак систематичний огляд 24 рандомізованих досліджень із 225 учасниками показав, що ця логіка не завжди працює 1.
Що показав огляд
Дослідники порівнювали різні стратегії гідратації під час безперервних вправ тривалістю щонайменше 60 хвилин. В одних випробуваннях учасники пили воду, в інших — майже не пили. Деякі групи дотримувалися чіткого графіка споживання рідини, а інші пили лише тоді, коли відчували спрагу.
Результати виявилися несподіваними: вживання води під час тренування не призвело до чіткого покращення часу проходження дистанції або обсягу виконаної роботи за фіксований проміжок. Деякі дослідження натякали, що вода може допомогти довше не втомлюватися, але докази виявилися надто невизначеними, аби зробити однозначний висновок.
Водночас фізіологічні ефекти були помітнішими: у тих, хто пив воду, частота серцевих скорочень і температура тіла виявилися нижчими, ніж у тих, хто майже не пив.
Чому нижча температура не означає швидший фініш
Зниження пульсу та температури — це позитивна реакція організму, але вона не гарантує кращого спортивного результату. Працездатність залежить від багатьох чинників: рівня підготовки, обраного темпу, умов тренування.
Відомо, що помірне зневоднення на рівні 2–4% втрати маси тіла може погіршити витривалість, але ефект сильно варіюється між людьми 2. При цьому немає доказів, що навмисне споживання надлишкової чистої води перед тренуванням дає ергогенний ефект.
Окреме дослідження за участю 12 осіб показало, що вода подовжує час до виснаження порівняно з повною відсутністю рідини, однак напої з глюкозою та електролітами виявилися ще ефективнішими 3.
Як гідратуватися без ризику
Американський коледж спортивної медицини рекомендує починати тренування в стані нормальної гідратації та пити під час вправ із розрахунку на втрати рідини через піт 4. Сучасні консенсусні рекомендації 2026 року наголошують на індивідуалізованому підході: план гідратації має враховувати вид спорту, умови (приміщення чи вулиця), клімат, інтенсивність і тривалість навантаження, а також індивідуальну швидкість потовиділення 5.
Для більшості людей під час коротких тренувань у помірних умовах достатньо пити на вимогу — тобто коли виникає спрага. Довші заняття в спеку потребують більшої уваги до гідратації, але це не означає, що потрібно пити якомога більше.
Надмірне споживання води без електролітів може призвести до гіпонатріємії — небезпечного стану, коли рівень натрію в крові падає. Тому під час тривалих навантажень із значним потовиділенням варто розглянути напої з електролітами, особливо з натрієм.
Дослідження на силових тренуваннях також підтверджує, що зневоднення на 2,5% і більше може знижувати працездатність у багатоповторних підходах, хоча вибухова сила та стрибки не страждають 6. Це ще раз нагадує: гідратація важлива, але її вплив залежить від типу навантаження.
Практичні поради
Замість того щоб гнатися за фіксованою кількістю мілілітрів на годину, варто оцінювати тривалість тренування, погоду, власне потовиділення та те, наскільки комфортно сприймається рідина. Довгий літній забіг потребує більше уваги до гідратації, ніж коротке заняття в прохолодному залі. Якщо тренування триває понад годину в спеку, варто додати електроліти. І головне — не змушувати себе пити через силу: організм часто сам підказує, коли йому потрібна вода.
- https://www.mindbodygreen.com/articles/drinking-water-during-exercise-has-an-unexpected-limitation ↩
- https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8001428 ↩
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8889482 ↩
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/9303999/ ↩
- https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2666337626001198 ↩
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17909410/ ↩



