Гранат давно вважають корисним для серця завдяки високому вмісту поліфенолів. Але нове дослідження, опубліковане в журналі Antioxidants, показує, що справжня користь може залежати не від самого плоду, а від того, що з ним роблять кишкові бактерії 1.
Дослідники з Кардіффського університету вивчали, як сполуки граната впливають на артерії. Вони виявили, що організм не може безпосередньо засвоїти більшість поліфенолів через їхній великий розмір. Натомість кишкові бактерії розщеплюють їх на менші молекули, зокрема уролітин А.
У лабораторних тестах на клітинах людини уролітин А показав найкращі результати серед усіх досліджених сполук: він зменшував пошкодження клітин, заспокоював запалення та перешкоджав поглинанню шкідливого холестерину. Потім дослідники перейшли до експериментів на мишах, схильних до закупорки артерій, яких годували жирною їжею протягом 12 тижнів.
Менші бляшки та менше запалення без зміни холестерину
Миші, які отримували уролітин А, мали помітно менше накопичень в артеріях. Їхні бляшки були меншими, а артерії менш закупореними порівняно з мишами, які не отримували цієї сполуки. Найцікавіше відбувалося всередині бляшок: у групі уролітину А було менше імунних клітин, які спричиняють запалення та роблять бляшки більш схильними до розриву. Водночас у цих бляшках було більше стабілізуючих компонентів — м’язових клітин і колагену, які допомагають зберегти їх цілісність.
Жодних змін у рівнях загального холестерину, ЛПНЩ, ЛПВЩ чи тригліцеридів не спостерігалося. Захист виникав виключно завдяки зменшенню запалення та пошкодження клітин, а не зниженню жирів у крові.
Що це означає для людей
Це дослідження проводили на мишах, тому не можна з упевненістю сказати, що такий самий ефект буде в людей. Але є підстави для обережного оптимізму. Доза, яку використовували дослідники, перераховується приблизно на 4 мг/кг на день для людини — рівень, який уже тестують у клінічних випробуваннях для інших корисних ефектів, зокрема для здоров’я м’язів і старіння. У дослідженнях на людях застосовували дози близько 1000 мг на день протягом періоду від 28 днів до чотирьох місяців, і вони показали покращення м’язової функції та здоров’я мітохондрій. Отже, сполука безпечна та біодоступна для людей, але даних про вплив саме на артерії поки немає.
Скільки цільнозернових продуктів потрібно серцю?
Механізми, на які впливав уролітин А, — запалення, окислювальний стрес, активність імунних клітин — ті самі, що беруть участь у розвитку серцевих захворювань у людей. Той факт, що захист не залежав від зміни холестерину, свідчить про інший, додатковий шлях захисту серця, окрім стандартного підходу «знизьте холестерин».
Чому кишкові бактерії можуть визначати користь
Уролітин А не міститься в гранаті безпосередньо. Його виробляють кишкові бактерії після вживання поліфенолів з фрукта. Не всі люди мають однакову здатність до цього: в одних бактерій достатньо, щоб виробляти багато уролітину А, в інших — ні. Це може пояснити, чому результати досліджень про гранат і здоров’я серця були суперечливими: той самий плід може мати різний ефект залежно від складу мікробіому людини.
Гранат — одне з найбагатших джерел поліфенолів, які можуть перетворюватися на уролітин А. Хоча в дослідженні тестували ізольовану сполуку, а не сам плід, біологічний шлях зрозумілий: поліфеноли граната розщеплюються кишковими бактеріями до уролітину А в певних людей. Для тих, хто хоче більш прямий шлях, добавки уролітину А вже тестували на людях для здоров’я м’язів і функції мітохондрій, хоча ще не для здоров’я артерій.
Це дослідження додає доказів того, що користь граната для серця може залежати не стільки від самого фрукта, скільки від того, чи здатний ваш кишечник перетворити його на уролітин А. У мишей, схильних до хвороб артерій, сполука зменшувала бляшки та запалення, не впливаючи на рівень холестерину. Досліджень на людях щодо здоров’я артерій ще бракує, але ці висновки вказують на інтригуючий зв’язок між кишечником і серцем, за яким варто стежити.
- https://www.mdpi.com/2076-3921/15/4/507 ↩
