Зниження рівня «поганого» холестерину (LDL) давно вважається одним із найефективніших способів запобігти серцево-судинним захворюванням. Однак навіть після досягнення цільових показників LDL ризик інфаркту чи інсульту не зникає повністю. Нове дослідження вчених із Технологічного університету Чалмерса (Швеція) проливає світло на те, чому це відбувається і які біологічні механізми стоять за залишковим ризиком 1.
Серцево-судинні хвороби залишаються основною причиною смерті у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вони щороку забирають майже 17,9 мільйона життів, причому понад 80% цих смертей припадає на інфаркти та інсульти. Основна причина — атеросклероз, тобто накопичення жирових відкладень (бляшок) у стінках артерій, що живлять серце. Коли бляшка розривається, утворюється тромб, який може повністю перекрити судину — це й спричиняє серцевий напад.
Холестерин — жироподібна речовина, необхідна організму для побудови клітин і синтезу гормонів. Оскільки він не може самостійно пересуватися кров’ю, його транспортують спеціальні частинки — ліпопротеїни. Найвідоміший із них — ліпопротеїн низької щільності (LDL), який переносить більшу частину холестерину. Саме його надлишок відкладається в стінках артерій, утворюючи бляшки. Однак, як з’ясували дослідники, LDL — не єдиний гравець у цьому процесі 2.
У роботі, опублікованій у European Heart Journal, науковці застосували протеомний аналіз — масштабне вивчення білків у зразках крові. Вони порівняли дані майже 3000 білків із генетичною інформацією та довготривалими медичними записами пацієнтів. Це дозволило виявити білкові патерни, пов’язані з різними типами ліпопротеїнів, і зрозуміти, як саме вони можуть пошкоджувати артерії.
Окрім LDL, дослідники зосередилися на двох інших типах частинок: багатих на тригліцериди ліпопротеїнах (TRL) та ліпопротеїні(a) — Lp(a). Усі три типи містять білок аполіпопротеїн B (apoB) і здатні спричиняти атеросклероз, але роблять це по-різному.
Найцікавіше відкриття стосувалося TRL та Lp(a). Хоча це різні частинки, пов’язані з ними білкові патерни виявилися дуже подібними. Ці патерни, своєю чергою, були пов’язані з подальшим розвитком серцевих хвороб. Як з’ясувалося, TRL і Lp(a) несуть на собі білки, здатні приваблювати імунні клітини, що може спричиняти запалення та змінювати структуру судинних стінок. Іншими словами, ці частинки можуть пошкоджувати артерії не лише через відкладення холестерину, а й через активацію запальних процесів.
«Перекриття для TRL та Lp(a) — один із найцікавіших результатів, — зазначив Якуб Морже, провідний автор дослідження та постдокторант Технологічного університету Чалмерса. — Це свідчить, що ці частинки можуть впливати на одні й ті самі запальні та судинні процеси. У майбутньому це допоможе визначити мішені для більш точно спрямованої профілактики».
Натомість LDL демонстрував інший патерн: його білки були пов’язані переважно з накопиченням холестерину в стінках артерій. Це підкреслює важливу відмінність між трьома типами частинок і пояснює, чому зниження лише LDL не усуває весь ризик.
Варто зазначити, що концепція залишкового ліпідного ризику відома в кардіології не перший рік. Огляд, опублікований у European Heart Journal, пояснює, що підвищений рівень залишкового холестерину (remnant cholesterol) та Lp(a) є незалежними чинниками ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань, навіть коли LDL-холестерин у нормі. Тригліцериди, що входять до складу залишкових частинок, після розщеплення можуть вивільняти токсичні жирні кислоти, які спричиняють локальне запалення та підвищують ризик розриву бляшки.
Огляд у Nature Reviews Cardiology також наголошує, що залишковий серцево-судинний ризик зумовлений не лише ліпідами, а й тромботичними, метаболічними та запальними шляхами. Серед інших важливих чинників — ожиріння, діабет, гіпертонія, куріння та схильність до тромбоутворення 3.
Дослідження шведських учених не пропонує нового лікування чи готового діагностичного тесту. Однак воно вказує на біологічні процеси, які можуть стати мішенями для майбутніх терапевтичних стратегій. «Зниження LDL-холестерину залишається наріжним каменем профілактики, — підкреслив Клеменс Віттенбехер, керівник дослідження та доцент кафедри прецизійної медицини в Чалмерсі. — Наші результати вказують на біологічні процеси, які можуть пояснити частину ризику, що зберігається поза LDL. Наступний крок — встановити, чи можна вимірювання або вплив на ці процеси покращити профілактику поряд із наявними методами лікування».
Таким чином, розуміння того, що різні ліпопротеїнові частинки пошкоджують судини різними шляхами, відкриває шлях до більш персоналізованої профілактики серцево-судинних захворювань. Контроль LDL-холестерину залишається обов’язковим, але для повної картини ризику варто враховувати й інші ліпідні показники, а також способи життя, що впливають на запалення та метаболізм.
- https://www.sciencedaily.com/releases/2026/11/261109205415.htm ↩
- https://academic.oup.com/eurheartj/article/47/26/3347/8488862 ↩
- https://www.nature.com/articles/s41569-026-01249-z ↩



